Педагогічні заповіді:

• Завжди говори правду дітям, навіть тоді, коли це невигідно для тебе.

• Не намагайся силою досягнути успіху.

• Будь великодушним – умій прощати.

• Не забувай хвалити.

• Хвали в міру, уміючи.

• Помічай найменші успіхи учня.

• Оцінюй тільки вчинки дитини, а не її саму.

• Знайди ключ до кожного.

• Починай навчання не з букваря чи формул, а з радості.

• Коли розмовляєш із дитиною, завжди дивись їй в очі.

• Ніколи не карай одразу учня, котрий завинив.

• Висловлюйся якомога ясніше й чіткіше.

• Не вбивай у дітях казку.

• Думай про дитячий «банк щасливих спогадів».

• Тільки наблизивши до себе дитину, можна впливати на розвиток його духовного світу.

• Діти не повинні йти від вчителя підкореними.

• Визнавай права учня на помилку. До того часу, поки в дітей є віра в добро, людину, ідеал, є й виховання.

• Дитина ставиться до тебе так, як до неї ставляться дорослі.

• Не кажи про учня «нездібний», а кажи: «Здібності в нього ще не розкриті».

• Краще виховання – запрошення учня до роздумів.

• Не «заводься» з учнями. Жодних нотацій.

• Не можна говорити учням тільки про їхні недоліки.

• Не використовуй оцінки як засіб покарання.

• Необдумане покарання дуже шкодить.

• Завищенні вимоги до учня – одна з причин конфліктів.

• Учень, упевнений у неможливості змінити щось, відмовляється від пошуку.

• Від постійних невдач діти озлоблюються.

• Важкі діти – це ті, котрих зрадили батьки.